Богом я цікавилася завжди

Мене звати Юля. Богом я цікавилася завжди. Любила слухати розмови про Нього, роздумувати, але друзі та сім'я далеко не поділяли моїх бачень. Духовні пошуки не були популярними серед оточуючих.

Сучасний світ пропонує безліч яскравих альтернатив, які з віком мене заманювали все більше. Дорослішаючи, я переймала світські стандарти.

Зовні все виглядало цілком непогано: чемна, слухняна дівчина, яка добре вчилася спочатку в школі, потім – в університеті. Ніяких шкідливих звичок. Купа позитивних якостей: наполегливість, цілеспрямованість, старанність… А всередині – постійне незадоволення, самотність, роздратованість. Було відчуття, ніби завжди чогось не вистачає. Робила багато чого, але мало бачила сенсу. Депресія стала частим гостем.

З’явилося бажання читати Біблію. Робила це спочатку рідко і несистематично. Потім – це стало і звичкою, і потребою. Почала помічати, що Бог допомагає, коли звертаюся до Нього. Я вірила, що Бог є, але не впускала Його у всі сфери життя. Деякі речі я робила відповідно до Божих принципів, а деякі – так, як звикла, як мені подобалося.

Влітку 2010 р. мене запросили в християнський табір, який організовувала церква «Осанна». Кілька днів, проведених на морі стали для мене часом серйозних роздумів і вагань. Я зрозуміла, що Бог до мене вже довго та наполегливо стукає і дуже хоче бути присутнім у всіх сферах мого життя. Я не можу бути частково з Богом. Необхідно вибрати «за» чи «проти». Я вибрала «за».

Цікава стаття? Поділися їй з іншими:

Коментарі 

 
+5 #1 Андрій 14.09.2011 11:30
Юля, класне свідоцтво. Коротко і зрозуміло!! Дякую за те що поділилася...
 

У вас немає прав коментувати статті, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть на сайт